ТРАВМА ПІРНАЛЬНИКА (ЧАСТИНА 1)

У нас, нейрохірургів, літо викликає величезну тривогу. Тому що з настанням цієї пори року, як правило, різко зростає число випадків пошкоджень хребта, спинного мозку і найнебезпечніших з них - у шийному відділі.

Спинний мозок - дуже складний і надзвичайно важливий відділ центральної нервової системи. Саме тут проходять шляхи, що проводять сигнали з мозку до периферії, до органів руху, внутрішнім органам. Навіть саме незначне пошкодження спинного мозку часом призводить до серйозних порушень функцій організму.

Природа захистила спинний мозок спеціальними оболонками і кістковим каналом, утвореним хребцями. Хребетний стовп складається з хребців (7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових), крижів і куприка, з'єднаних зв'язками і міжхребцевими прокладками з хрящів. Крім захисту спинного мозку, хребет виконує також статичну і динамічну функції: бере на себе вагу тулуба, передає її до нижніх кінцівок і забезпечує значний ступінь рухливості тулуба, одночасно розміряючи амплітуду цих рухів.

Найбільш рухливий шийний відділ хребта. Він не несе великих статичних навантажень (підтримує лише голову); його хребці більш тонкі і крихкі, ніж хребці грудного або поперекового відділів, тому вони частіше ушкоджуються. А оскільки в шийному відділі спинного мозку розташовані надзвичайно важливі нервові утворення, наслідки його пошкоджень особливо важкі.

Переломи шийного відділу хребта виникають з двох основних причин. Перша - сильне перерозгинання або згинання шиї при автомобільних аваріях, коли у водія або його сусіда немає пасивних засобів захисту (підголовники, ремені і т.д.). Друга, більш часта, - удар головою об дно водойми або корч при стрибках у воду.

Багатьом, мабуть, доводилося бачити, як юнаки, молоді люди, проявляючи свою завзятість, стрибають, пірнають в річку, море, озеро, не перевіривши рельєфу дна, часом у зовсім незнайомому місці. А розплачуються нерідко за власну безпечність неймовірно дорогою ціною.

У відділення спинномозкової травми Інституту хірургії імені А. В. Вишневського у вкрай важкому стані привезли відомого майстра спорту з підводного плавання, студента-фізика О. Він стрибнув у річку в тому ж самому місці, що й завжди. Але напередодні вночі була сильна гроза, вітром до берега намело багато піску. Спортсмен врізався головою в утворений нанос і отримав важку травму: перелом шийних хребців, ушкодження спинного мозку. Виник параліч рук і ніг, не діяли сечовий міхур і кишечник, порушилося дихання. Медики доклали героїчних зусиль, щоб зберегти життя юнака. Але він залишився інвалідом.

Далеко не завжди, на жаль, вдається врятувати хворих з такою травмою, більше ніж в 70 відсотках випадків результат буває смертельним. А якщо і вдається врятувати людину, то вона на довгі роки, а нерідко і на все життя залишається інвалідом. У той же час уникнути нещастя так просто! Треба лише пам'ятати, що не можна пірнати, не перевіривши дна водойми, а тим більше не знаючи його глибини і рельєфу дна.

Далі буде...